Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology, дають змогу оцінити, як українці бачать пріоритетні напрями розвитку торговельно-економічних відносин держави. Дослідження охопило 800 респондентів і було репрезентативним за віком, статтю та регіоном України.
Найвищий рівень підтримки зберігає європейський напрям. 81,1% опитаних вважають, що Україна має насамперед розвивати економічні відносини з країнами Європейського Союзу та Великою Британією. Порівняно з серпнем 2025 року цей показник дещо знизився (з 82,8%), однак загалом залишається стабільно високим. Це свідчить про незмінність базового суспільного консенсусу щодо європейської інтеграції як ключового економічного орієнтира.
Друге місце посідають США — 59,2% респондентів. Показник майже не змінився порівняно з попереднім періодом (58,8%), що вказує на стабільне сприйняття американського напряму як одного з основних для розвитку зовнішньої торгівлі, інвестицій та технологічного партнерства.
Найбільш динамічні зміни спостерігаються щодо країн Південно-Східної Азії. Частка тих, хто вважає розвиток відносин із цим регіоном пріоритетним, зросла з 26,7% до 49,0%. Такий приріст є найбільшим серед усіх варіантів відповідей і свідчить про суттєве розширення економічного горизонту в суспільному сприйнятті. Українці дедалі більше розглядають Японію, Південну Корею та інші країни регіону як потенційні джерела технологій, інвестицій та індустріального розвитку.
Значно зріс і показник Китаю — з 21,0% до 35,4%. Це демонструє прагматичний підхід респондентів: попри складність політичного контексту, Китай сприймається як важливий економічний партнер з огляду на масштаби його ринку, виробничий потенціал та роль у глобальних ланцюгах постачання.
Подібна динаміка простежується і щодо країн арабського та мусульманського світу — їх підтримка зросла з 19,7% до 29,8%. Майже вдвічі збільшився показник для африканських та південноамериканських країн — з 9,7% до 19,6%. Це вказує на поступове формування запиту на ширшу географічну диверсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків. Українське суспільство дедалі більше визнає потенціал нових ринків, особливо в контексті експорту та пошуку альтернативних напрямів економічної співпраці.
«Українці не сприймають світ чорно-біло. Там, де вони бачать конкретні дії і мають більше інформації, оцінки є досить чіткими. А там, де сигналів менше або ситуація виглядає суперечливою, зростають нейтральні відповіді, сумнів і дистанція», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Водночас ієрархія пріоритетів залишається чіткою. Європейський Союз і Велика Британія формують ядро зовнішньоекономічної орієнтації, за ними йдуть США, а далі — країни Азії та інші регіони світу. Така структура відповідей свідчить, що українці підтримують поєднання стратегічної інтеграції із Заходом і поступового розширення співпраці з іншими економічними центрами.
З аналітичної точки зору це означає, що суспільство не розглядає ці напрями як взаємовиключні. Навпаки, спостерігається запит на багатовекторну економічну політику, в якій західний вектор залишається базовим, але доповнюється активною роботою на нових ринках. Такий підхід відповідає логіці підвищення економічної стійкості через диверсифікацію зовнішньої торгівлі.
Показники варіантів «важко відповісти» (9,1%) та «з жодною» (2,6%) залишаються порівняно низькими, хоча й демонструють певне зростання. Це може свідчити про наявність частини респондентів, які або не мають чіткої позиції щодо географії економічних пріоритетів, або оцінюють перспективи зовнішньої торгівлі більш стримано.
«Сучасна міжнародна економіка – це не лише цифри зовнішньої торгівлі, а й довіра, політична близькість та відчуття партнерства. Саме тому українці оцінюють інші держави не тільки за масштабом їхнього впливу, а й за тим, наскільки вони реально присутні в українському порядку денному. У питанні миру ця логіка проявляється особливо гостро», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
У підсумку результати дослідження громадської думки демонструють, що українське суспільство зберігає чітку орієнтацію на західні ринки, але водночас дедалі більше підтримує розширення співпраці з іншими регіонами світу. Ключова тенденція полягає не у зміні пріоритетів, а у їх доповненні — через зростання інтересу до нових економічних партнерів поряд із традиційними.
